Ви ніколи не замислювалися над тим, чому так важко простій людині відкрити свою справу? Відразу починається маса проблем і питань. А чи варто починати, як, що, де, чому стільки проблем та як з ними впоратися? Ці та море інших питань задають собі бізнесмени-початківці. І далеко не у всіх виходить пробитися “крізь терни до зірок”.
Займаючись оглядом ринку у своєму місті, стає зрозуміло, що весь асортимент однаковий та сірий і необхідно вносити щось нове, свіже, недороге та якісне. Але невже ніхто більше так не думає і всіма опановує жага швидких грошей? Дивно, чи не правда? Досвідченим шляхом було з’ясовано, що не так-то просто втілити мрії в реальність.
Отже, відкриваємо бізнес: виробництво мила вдома та його продаж
Миловаріння, як бізнес – які труднощі нас чекають на цьому шляху?
І відразу ж перша “палиця” в колеса: виготовляти мило з законодавством має право тільки приватний підприємець і тільки в спеціально відведеному приміщенні промислового характеру, затвердженому різними інстанціями. Тобто якщо людина займається виробництвом мила вдома, то продавати його законним шляхом він вже не зможе.
Припустимо, що зареєстрований приватний підприємець і орендоване виробниче приміщення, далі – як вийти на ринок? І тут виникає друга “палиця”: будь-яка рецептура повинна бути перевірена з допомогою лабораторних досліджень та видано відповідний сертифікат. Таким чином, будь-який експеримент в рецептурі обертається довгим процесом сертифікації. Плюс: це не безкоштовно.
Ось і пройдено всі етапи процесу виробництва та сертифікації, далі йде продаж. І тут нарешті “третя” палиця: необхідна оренда приміщення, в якому мило містилося б у певних умовах: температура, світло і т.д. У зв’язку з цим знову додаткові витрати.
Підводячи риску під всім вищесказаним, слід виділити плюси і мінуси даних сходинок, збудованих державою для миловаріння, як домашнього бізнесу для жінок. Безсумнівним плюсом є захист прав споживачів, оскільки мило, зроблене в промислових умовах і перевірене лабораторією, несе в собі менш небезпек і проблем зі здоров’ям, шкірою і т.д.
А от мінусів набагато більше: по-перше, “легальний” бізнес домашнього миловаріння в цьому напрямку практично не розвивається, а домашніх миловарів, які виробляють мило стає все більше, слідством цього є звільнення від сплати податків і знову ж ризик для здоров’я. По друге, якщо підприємець відкриває бізнес такого роду, то витрати зростають у геометричній прогресії, відповідно зростає і ціна кінцевого продукту – мила ручної роботи. І страждають від цього споживачі.
Так чи не простіше було б дозволити робити мило в домашніх умовах (свого роду бізнес на дому для жінок), а потім проводити його через лабораторний контроль. Тоді підприємець відкрив би точку з продажу мила, найняв би працівників “на дому” і продавав би сертифіковане мило з меншими витратами, як фізичними, так і матеріальними. Але в умовах сучасного законодавства це не можливо, отже, ця частина бізнесу так і буде в тіні (здійснюючи продаж тільки по інтернету і завдяки “сарафанному радіо”), поки не відбудуться які-небудь зміни в нашій державі.
